7 вересня 2018 року о 17.00 в Одеській ОУНБ ім. М. Грушевського (відділ соціокультурної діяльності, 1-й поверх) відбудеться творча зустріч з Олегом Коцаревим – поетом, прозаїком, журналістом, літературним критиком, перекладачем у межах презентації роману «Люди в гніздах» (видавництво «Комора», 2017).

Олег Коцарев – Лауреат літературних премій «Смолоскип», «Молоде вино», імені Валер’яна Підмогильного, поетичного фестивалю «Київські лаври», часопису «Кур’єр Кривбасу». Член ПЕН-клубу.

Автор поетичних книжок «Коротке і довге» (2003), «ЦІЛОДОБОВО!» (2007, спільно з Богданом-Олегом Горобчуком і Павлом Коробчуком), «Мій перший ніж» (2009), «Збіг обставин під Яготином» (2009, із перекладами російською мовою), «Котра година» (2013), «Цирк» (2015), «Плавні річки» (2015, спільно з Тарасом Прохаськом), «Чорний хліб, білий кит» (2015, переклади чеською мовою), книжки малої прози «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого» (2009) та роману «Люди в гніздах» (2017). Публікації в літературних часописах і антологіях України, Польщі, Чехії, Росії, Білорусі, Німеччини, Швеції, Бразилії, Ізраїлю, Азербайджану, Сербії, Словаччини, Литви, США.

Твори Олега Коцарева перекладались англійською, азербайджанською, бенгальською, білоруською, івритом, італійською, литовською, німецькою, польською, португальською, російською, румунською, сербською, словацькою, французькою, чеською, шведською мовами.

Роман «Люди в гніздах» (видавництво «Комора», 2017) – це історія однієї української родини в перипетіях двадцятого століття. Та Олег Коцарев робить із неї не пафосну й трагічну родинну сагу, але іронічний, калейдоскопічний, експериментальний текст. Метафори, деконструкція, пародії, приховані літературні цитати і натяки – все це стає приводом подивитися на нашу історію під не зовсім звичним кутом зору та замислитися над такими складними питаннями, як розпад приватної та родинної історичної пам’яті, можливості людини в обставинах війн і геноцидів, різні відтінки колаборації, нестримний потяг до життя тощо. Навіть у найтрагічніших моментах «Люди в гніздах» залишаються життєствердним твором. Перефразовуючи відому тезу Винниченка, це та історія, яку можна «читати без брому».

«Книжка Коцарева у жодному разі не є нудною, ба більше: слова «грайливість» і «легкість» якнайкраще характеризують «Людей в гніздах». Автор застосовує добрий десяток різних наративних технік, аби висвітлити героїв із різних боків різнокольоровими прожекторами. У тексті читач зустріне щоденники, фотокартки, протоколи допитів, вирізки з тогочасних газет, кадри з майбутнього, театральні вивіски, кінохроніку чи псевдокінохроніку, вірші (як же без них!), накази, статті з енциклопедії, дражнилки, і все це помережене імпресіоністичними та експресіоністичними замальовками» (Олег Поляков, «Litcentr»).

Вхід вільний.

Запрошуються всі бажаючі.