17 жовтня 2024 року, в рамках проєкту «Німецька книжкова полиця в Україні», що фінансується Уповноваженою федерального уряду Німеччини з питань культури та засобів масової інформації та реалізується Гете-Інститутом, Німецькою асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів і Українським інститутом книги, бібліотека отримала 14 нових книжкових видань – перекладів на українську мову творів німецьких письменників, що стало прекрасним доповненням до вже створеної «Польської книжкової полиці».

Шлінк, Б. Читець

Наскільки великим має бути страх викриття, щоб людина зізналася в масовому вбивстві? Таке одне із запитань, які ставить Бернгард Шлінк у бестселері «Читець», події якого починаються в Західній Німеччині 1958 року. Автор розповідає про таємне кохання 5-літнього юнака та колишньої наглядачки концтабору Аушвіц, старшої від нього на 21 рік. Але згодом любовний роман перетворюється на тривалу історію про вину й сором, про моральний вибір, що змінює життя людей, про зраду, відчуження, самотність, біль…

Брехт, Бертольт. Три п’єси з екзилю

Під обкладинкою цієї книги зібрані три твори відомого німецького драматурга Бертольта Брехта: «Страх і злидні у Третій імперії», «Добра людина із Сичуані» та «Пан Пунтіла і його слуга Матті». Кожен із цих творів окремий, але всі увійшли до «золотого фонду» німецькомовної літератури XX ст., хоч і написані в екзилі, коли автор мусив тікати з Німеччини після приходу до влади нацистів й «міняв країни частіше, ніж черевики». У них ви знайдете відповіді на безліч запитань, як і філософських, наприклад, чи можна довіряти найріднішим, як ми змінюємося під впливом суспільства чи хто така «добра людина» і як нею залишитися, так і побутових: хто ми коли вип’ємо: добрий чи злий Пунтіла, як вправно маскуватися так, щоб навіть боги тебе не впізнали та як женитися на доньці свого господаря й чи варта ця гра свічок?

Германн, Ю. Нічого, крім привидів

Це видання містить сім чуттєвих і дещо меланхолійних історій «пошуку себе». Авторка не нав’язує читачеві свої думки, а щиро й неквапливо розповідає про сумніви жінок щодо правильності вибору власної долі, про неспроможність налагодити стосунки з найдорожчою людиною, про душевні рани, які тривожать, про ностальгію за невикористаними шансами. Вона пропонує читачеві зазирнути туди, куди чужинців зазвичай не пускають  – у душі своїх героїв. Юдіт Германн не намагається епатувати, але змушує замислитися: чи є межа між справжнім коханням і звичайною еротичною цікавістю, між реальною людиною і створеним почуттям образом? А можливо, немає зовсім нічого. Нічого, крім привидів…

Томас Манн. «Зачарована гора»

Інтрига роману Томаса Манна «Зачарована гора» розгортається на початку минулого сторіччя. Молодий Ганс Касторп навідує двоюрідного брата в санаторії Давоса і потрапляє під чари мікрокосмосу тих, хто «живе нагорі». Серед неповторної атмосфери декадансу та зачаєної смерті Ганс Касторп знайомиться з яскравими персонажами: адвокатом поступу та просвітництва Сеттембріні, містичним Нафтою, екзотичним Пеперкорном та магнетичною пані Шоша, втіленням любовного потягу. Тритижневі гостини Ганса Касторпа затягуються на довгі роки, й зачароване поле Гори розриває лише несподіваний удар грому, провісник війни. «Зачарована гора» – ключовий філософський роман не лише німецької, а всієї європейської літератури XX сторіччя.

Деблін, Альфред. «Берлін Александерплац»

«Берлін Александерплац» — найвідоміший роман класика німецької літератури Альфреда Дебліна, в якому письменник декларує результати власних пошуків нової оповідної форми, яку він створив для епічного роману, наближаючи текст до експресіонізму та італійського футуризму. Зокрема, цим романом Деблін значною мірою вплинув на стиль оповіді багатьох німецькомовних романістів. За допомогою особливих оповідних технік монтажу і прямого цитування Дебліну вдалося передати дух Берліна 20-х років минулого століття таким, яким запам’ятав його автор, у всьому особливому багатоголоссі життя великого міста епохи між двома світовими війнами, міста, яким воно більше ніколи не буде, але побачити і відчути яке нам дає можливість магія таланту письменника.

Кант, Імануель. Критика сили судження

-Критика сили судження- (1790) Імануеля Канта знаменує собою завершальний етап -критичної справи-, що була розпочата в «Критиці чистого розуму» (1781-1787) і продовжена в «Критиці практичного розуму» (1788). І цю третю – критику- переважно розглядають як естетичну теорію, яка вибудовується на підставі аналізу своєрідності суджень смаку: вони є естетичними, а не логічними, позбавленими якоїсь цілі та все ж претендують на певну форму загальнозначущості. Доцільність постає ключовим поняттям не лише для естетичної частини твору як -доцільна настроєність наших спроможностей пізнання-, але також для телеологічного розгляду природи і навіть для цілого твору, в якому йдеться, зрештою, про опосередкування між природою і свободою. Сила судження виступає при цьому тією інстанцією, яка відіграє вирішальну роль як в естетиці, такі в телеології. Надзвичайний вплив Кантової третьої -Критики- вже відчутний при зародженні німецького ідеалізму і романтизму, але він триває аж до сьогодення та інспірував герменевтику, політичну теорію і філософів» постмодернізму.

Познанські, Урсула. Ереб

Спершу Ніка дивує раптова зміна поведінки і таємничість деяких його однокласників, але нарешті він і сам опиняється в просторі загадкової комп’ютерної гри «Ереб». Бо ж завдання і квести не просто стають дедалі складніші – деякі, безглузді на перший погляд, треба виконувати в реальному лондонському житті, а за вправність «Ереб» здійснює навіть невисловлені Нікові бажання, він знає його друзів, його симпатії і навіть страхи. Але якщо програєш, то остаточно – повернення в гру немає. То чи можна заради гри переступити власне сумління, втратити друзів? Де межа між віртуальним світом і реальним? Що стоїть за «Еребом»: містика чи не знана досі технологія? На ці запитання читач знайде відповідь разом з шістнадцятирічним Ніком Данмором.

Ганіка, Іріс. Властиве

Цей роман розповідає про німецьке страждання від нацистського минулого. Тож він аж ніяк не історичний твір, а роман про сьогодення. Звідки береться це страждання, прекрасно відомо, однак форми, яких воно може набувати, вельми різноманітні. Тим-то це одночасно роман про середні роки життя, про час, коли зникає певність, що йдеш по світу правильним шляхом, а також роман про самотність і дружбу.

Кельман, Данієль. Тіль

Данієль Кельман – один з найвідоміших сучасних авторів, які пишуть німецькою. І його роман «Тіль» – це майстерно складена суміш західноєвропейського фольклору, вимислу та реальних історичних подій часів Тридцятилітньої війни (1618-1648), що охопила практично всі країни Європи. Тіль Уленшпіґель, герой середньовічних легенд, провокатор і насмішник, утілення бунтарського духу, перенесений письменником у XVII століття, на землі Священної Римської імперії німецької нації, понівечені нескінченною руїною. Герой, що втратив батька й матір, але присягнувся ніколи не вмирати, у своїх мандрах попелищем колишнього світу стикається з мандрівними акторами і королями, які втратили корони, катами і вченими мужами, поетами та інквізиторами, а його відданою супутницею залишається дочка пекаря Неле. Майстерність письменника таємничим чином з’єднує та пов’язує всі ці долі, і перед читачем постає справжня тканина того жорстокого часу.

Шивельбуш, В. Речі і люди. Есей про споживання

Вольфґанґ Шивельбуш (1941-2023), один з найоригінальніших істориків нашого часу, відомий своїми дослідженнями з історії політики, технології, матеріальної та інтелектуальної культури, вперше звертається до царини історії економічних теорій і уявлень. У центрі книжки – поняття споживання, яке дослідник виводить за межі вузького економічного контексту і виявляє його філософські і навіть міфологічні імплікації – на рівні обміну речовин між людьми і речами взагалі. У зв’язку з розглядом споживання в поле зору автора потрапляє філософія Платона, Геракліта, атомістів, Гегеля. Він виявляє зв’язок між економічною теорію та історією медицини, біологією, алхімією, хімією. Простежуючи корені поняття споживання від античних мислителів до економічних теорій Нового часу, Шивельбуш особливу увагу приділяє економічній теорії фізіократів, що програла в конкурентній боротьбі ідей з класичною політичною економією і стала історичним анахронізмом, але, на думку Шивельбуша, набуває нового значення й актуальності за нових історичних умов. Читачеві цікаво буде познайомитися з ідеями ще одного забутого вчення – романтичної економії Адама Міллера. На тлі виявлених автором історичних зв’язків сучасний феномен надспоживання набуває нового сенсу, а книжка «Речі і люди» постає своєрідною реплікою щодо знаменитого «Суспільства споживання» Жана Бодріяра…

Шмідт, Арно. Левіафан, або Найкращий з усіх світів. Озерний пейзаж із Покахонтас. Тіна, або Про безсмертя. Ґьоте та один із його поціновувачів

Ранні оповідання Арно Шмідта написані в експресіоністсько-джазовій манері. Це історії людей, глибоко уражених війною, які шукають себе через кохання, еротику, літературу. Вони провокують, іронізують і своїм інтелектом, стилем, життям повстають проти монстрів «реставраційної» Німеччини 1950-х років – консервативності, клерикалізму, хибних авторитетів і відмови від відповідальності за війну.

Б’єрг, Бов. Ауергаус

Шість друзів і одна обіцянка: їхнє життя не повинне підпорядковуватись звичній схемі «народження-школа-робота-смерть». Тому вони разом переїжджають до Ауергаусу. Школярська комуна — звучить нечувано. Але всі вони хочуть врятувати не тільки власні життя, а передусім – життя найкращого друга. Фрідера. Бо той узагалі не певен, що повинен і хоче жити. Бов Б’єрг захопливо та співчутливо розповідає історію шести підлітків-ідеалістів, чия винахідливість є нічим іншим, як самозахистом від того, і що відбувається довкола. Бо у своїй боротьбі за щастя вони стоять на смерть.

Харатішвілі, Ніно Восьме життя (для Брильки)

Грузія, 1900 рік. Все починається, наче в казці. Кондитер зі своєї мандрівки до Відня привозить рецепт найсмачнішого гарячого шоколаду в світі. Шоколад густий і чорний, як ніч перед бурею, але гірким післясмаком часто стають фатальні події… Стривожений шоколатьє незабаром переконується, що його смачний напій несе це прокляття. Тим не менш, він передає таємний рецепт доньці Стасі, яка час від часу готуватиме його впродовж свого майже столітнього життя. Німеччина, 2006 рік. Праонука Стасі Ніца розірвала зв’язок із родиною й живе в Берліні. Ніцина небога Брілька після подорожі на Захід відмовляється повертатися в Тбілісі, тож Ніца розповідає їй історію про те, як гарячий шоколад, приготований за старим сімейним рецептом, приносить розраду і нещастя вже шести поколінням…