Пенсіонери Приморського району, які є слухачами напрямку «Українська платформа багатонаціональної Одещини» соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку» продовжують онлайн-бесіди. Цього разу з’явилася чудова нагода згадати вісімдесят четвертий день народження Володимира Рутківського й поділитися коштовним інскриптом письменника.

Спасибі бібліотеці імені Івана Франка: https://biblioteka-franko.od.ua/ за прекрасну ідею згадати про книжки з дарчими надписами, які зберігаються також в інших бібліотеках й у кожного з нас вдома (далі – вільний переклад):

«З 26 листопаду в бібліотеці №25 відкрита виставка книг з інскриптом. Інскрипт – це дарчий надпис на книзі. Звичай писати на книгах з’явився у часи перших печатних книг. Це були технічні позначки переписувачів, типографів й продавців. Пізніше, коли книга стала доступніше, різні оціночні надписи стали робити власники, читачі книг й, наприкінці, дарувальники. Наприклад, «Прочитав з увагою й благоговінням».

Філіал №25 пишається своєю колекцією книг с інскриптом. Багато з надписів цікаві й емоційні. Можна побачити, що бібліотеці дарують книги від всієї душі. Бібліотекарі запрошують всіх бажаючих глянути на виставку підписаних книг. Тут представлені різні літературі жанри».

Сьогодні, якщо зустрічається книга з авторським дарчим підписом, вона  стає дорожче, причому в геометричної прогресії, тому що читач отримує в додаток ще одну цікаву історію, поширюючи особисте коло знайомих, приєднуючись до письменницького. Інскрипт стимулює до дослідницькому пошуку. Книжка, всупереч матеріальному зношенню, стає як дорогий ароматний напій з більш високою витримкою або прикраса з коштовним камінням.

Зовсім не ставляючи собі мети зібрати колекцію дарчих надписів, з часом таки зібрала й такі, що могли би відверто порадіти и колекціонера з любителів, й вдумливого читача, звичайної людини, зовсім не сноба й не біля літературного утриманця, який шукає переваги від причетності до особливого світу.

Кожний раз, коли знайдеш цю коштовність, відчуваєш диво, щемливе почуття печалі й водночас радощі зустрічі з автором, нехай не реальній, але в чому-то мені корисної.

На цей раз на титульному аркуші повісті-легенди «Сторожова застава», Одеса Друк, 2001:

«Володимир Рутківський – Тані Тополь: Якщо ми подружимося, ти станеш допомагати мені духопелити хлопців? Оленка з цієї книжки». (дивимося в словнику Грінченка: духопелити – бити).

Вдало знайдено письменником слово, зовсім не жаргонне, але таке близьке живому молодіжному стилю спілкування, неодмінно увійде до лексикону україномовних одеситів, які долають суржик.

Одеському письменнику Володимиру Рутківському – самі найкращі побажання. Приєднуємося до поздоровлень всіх шанувальників його таланта.

Пенсіонери склали сумісними зусиллями також невеличкий квіз про життя й творчість письменника Рутківського, з яким можна познайомитися на сайті бібліотеці імені Грушевського.

Марія Фетісова.