Узявши за підґрунтя замітку газети «День» Марії Кашуби «Іван Франко – дослідник Біблії», пенсіонери отримали гарну нагоду подовжити тему франкознавства в аспекті вивчення й перекладу Іваном Франком Біблії.

Зрозуміло, без сумніву, письменник був глибоко віруючою людиною. Пенсіонери  сумісними зусиллями склали коротенький квіз про Івана Франка:

  1. Якими європейськими мовами володів Іван Франко? Як мислитель і дослідник  Іван Франко сформувався в контексті європейської науки і європейської філософії, знав  майже всі  європейські мови,  а також володів мовами на той час уже «мертвими» – гебрейською, давньогрецькою і латинською.
  2. На яку тему молодий Франко написав студентський реферат? Релігійні питання глибоко цікавили мислителя, про що свідчать кілька праць, серед яких виділяється написаний латинською мовою студентський реферат «Лукіан і його епоха» (1877), де  молодий Франко осмислює  складну проблему походження релігійних вірувань та  соціальні функції релігії, прослідковує поступову трансформацію релігійної віри в ідеологію. 
  3. Які релігійні питання зацікавили Франка пізніше? З часом у  праці «Мислі о еволюції в історії людськості» (1881) популяризацію релігії  Франко пов’язує з майновим розшаруванням суспільства, коли утворилася спеціальна каста служителів культу, які проголосили себе нащадками духів-богів і  свою владу тлумачили  як божий дар. 
  1. Який актуальний для сьогодення вислів Франка вам відомий? «Чим економічні й політичні обставини тяжчі, боротьба за існування трудніша, тим наука слабша, а віра дужча – народи, знеможені матеріально і духово, звертаються взад,  до часів анімізму і фетишизму» – таким чином відбувається регресія.
  2. Чи розрізнював Франко поняття релігії і релігійності? Наприклад, суть поняття релігії і релігійності він розкриває у статті «Радикали і релігія» (1898). Його слова варто навести ширше, адже вони  розкривають розуміння мислителем важливого  феномена суспільної свідомості: «Релігією називається  не тільки віра в якісь надземні, вищі істоти, обдаровані вищою силою, ніж люди, не тільки віра в те, що і в людях є часть такої вищої істоти (душа) і що люди повинні своїм життям і своїми учинками  наближуватися до такої істоти. До релігії належить також чуття,  любов до тої іншої істоти і до інших людей, любов до добра і справедливості, а вкінці також добра воля, постанова жити й самому так, щоб наближувати себе і інших до тої вищої істоти». Очевидно,  такою є основа кожної релігії, але він  мав на  увазі передусім християнство. 

Пенсіонери поділилися враженнями:

Надія Біляєва: Минулого року в нас була також програма з православ’я. Починали з самих азів, за що вдячні кураторам Одеської єпархії. Як себе поводити у храмі, як хрестити лоба, читати молитву, написати записку. Знання «Української платформи багатонаціональної Одещини» мають перетинання з іншими, також православним напрямком.

Людмила Грубник: Завдяки карантину більшість слухачів має пройти переформат задля того, щоб уникнути зайвого для себе і залишити те, що необхідне в першу чергу.

Записала Марія Фетісова.