Пенсіонери Приморського району провели онлайн-урок щодо сучасного українського правопису.

У Класифікаторі професій назви посад (професій) наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді: друкарка, економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка.

Водночас постановою Кабміна № 437 схвалено Український правопис щодо утворення іменників на означення осіб жіночої статі від іменників чоловічого роду. За потребою користувача, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи. Наприклад: інженер – інженерка, верстатник широкого профілю – верстатниця широкого профілю, соціолог – соціологиня.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Олена Д’якова: Хочеш не хочеш, а відновлюються паралелі із минулого, наприклад, коли Анна Ахматова, в дівоцтві Горенко (!), одеситка за народженням, ніяк не погоджувалася називати себе поетесою, а тільки поетом. Ми у своєму розвитку ідемо за спіраллю. Існує думка, що штучне введення фемінітивів не змінює суспільства. Потрібна наполеглива праця щодо захисту прав жінок у всіх сферах і, перш за все, в економічній.

Тетяна Куліковська: Ми намагаємося уважно слухати новини. Новітні форми мовлення завжди відчуває вухо. Наприклад, спочатку дивувалися назві «поліціант», потім звикли. Тепер такий процес проходить зі словом «членкіня» (організації, спілки та таке ін.). Моя не тільки особиста думка, що мова – вона жива, змінюється згідно процесам в суспільстві. Сучасні зміни сигналізують, що жінки в Україні дуже потрібні як в політиці, так і в економіці. Бути суто домогосподаркою, навіть при великому бажанні, немає умов.

Надія Біляєва: Мені здається, що до всього треба відноситися з гумором, навіть й до правопису. Нехай буде серед нас більше жінок вродливих та розумних, які відчувають свій «інь» та «ян» природно.

Записала Марія Фетісова.