Астрід Анна Емілія Ліндгрен (14 листопада 1907, Віммербю, Швеція — 28 січня 2002, Стокгольм, Швеція), дівоче прізвище Ерікссон, є всесвітньо відомою шведською дитячою письменницею, книги якої перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах.

Астрід Ліндгрен написала багато яскравих дитячих книжок, справжніх шедеврів, таких як  «Пеппі Довгапанчоха», «Малий і Карлсон», «Брати Левине серце», «Міо, мой Міо». Письменниця найбільш відома як матуся Карлсона й Пеппі Довгапанчохі.

Оповідання Астрід Ліндгрен розраховані на дітей молодший і середній вікових груп. Як зізналася сама письменниця, метою її творчої діяльності було допомогти дітям, які відчули на собі наслідки поганого виховання. Казки цієї авторки всиляють в юні серця безмежне тепло і любов, які зазвичай адресуються турботливою матусею своєї дитині.

Книжки Астрід Ліндгрен – найкращі для сімейного читання й родинного спілкування, вони є на кожної домашньої полиці. Авторитет письменниці настільки великий, що до її думки прислуховуються навіть в уряді Швеції. Коли письменниця не погоджувалася з курсом правлячої еліти, вона організувала масштабний пікет в 1976 році, який сприяв формуванню опозиції на парламентських виборах.

У приватному житті письменниця була дуже скромною людиною, не вважаючи на її великі можливості. Вона жила в маленькій скромній стокгольмській квартирі, а більшу частину грошей від продажу книжок витрачала на благодійність.

Астрід Ліндгрен випробувала своє перо у роки Другої світової війни. В 1941 році захворіла на запалення легенів її донька Карін. Щоб якось підбадьорити хвору донечку, Астрід Ліндгрен почала вигадувати веселі казкові історії про чудову дівчинку Пеппі Довгапанчоху. З часом, в 1945-1950 роках, з’явилася трилогія книг «Пеппі Довгапанчоха», й письменниця стала редакторкою з початку маловідомого видавництва дитячих і юнацьких книг «Рабен і Шагрен». Але вже перші публікації принесли їй неочікувану славу й популярність. Пізніше письменниця випускає одну за однією ще п’ятнадцять книжок, які на сьогодні є золотою класикою світової дитячої і юнацької літератури. До творів письменниці увійшли казки, оповідання, пісні, п’єси, збірки з ілюстраціями. Творчий доробок шведської письменниці відомий зараз дітям всього світу. Частинки світла, добра й любові посіяно в серцях декількох поколінь. За вагомий внесок в дитяче виховання й заслуги перед світовою літературою письменниця отримала нагороду Ганса Хрістіана Андерсена. Цю нагороду ще називають Нобелевською премією в області дитячої художньої літератури.

Домівка, в якій жила велика письменниця, став музеєм і національною визначною пам’яткою Швеції.

Пенсіонери поділилися враженнями:

Олена Д’якова: Астрід Ліндгрен – моя улюбленіша письменниця. Я – руда як Пеппі Довгапанчоха. Цей образ мені дуже допомагає бути самою собою: відчувати себе дівчинкою у зрілих роках означає бути творчою.

Валентина Богач: Нам пощастило на дуже класний мультфільм «Малий і Карлсон», 1968-1970 рр. режисера Бориса Степанцева. Озвучували мультфільм Клара Румянова, Василь Ліванов і Фаїна Раневська. Репліки увійшли у наше буття. Наприклад, про «мужчину у самому розквіті сил». Навіть, кросворди включають такі питання – це наш Карлсон. Зрозуміло, інтонації голосів неперевершені, ми їх впізнаємо із заплющеними очима. Вони мають лікувальний ефект.  

Запиала Марія Фетісова.