Пенсіонери, які відвідують напрямок «Українська платформа багатонаціональної Одещини» соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку», щовівторка зустрічаються в бібліотеці ім. М.Грушевського, де вивчають українську мову, спілкуються з носіями мови, а також пишуть творчі роботи. Цього разу усі відправилися у віртуальну мандрівку в Житомир.

Біляєва Надія Іванівна: Житомирська область розташована на півночі України. На території Житомирської області сто тисяч років тому вже мешкали первісні люди. Стоянки виявлені в Радомишльському районі, а також поблизу сіл Довгинці, Клинець, Овруцького і Колодяжне Романівського району. Пам’ятки епох міді і бронзи знайдені в Романівському і Житомирському районах, на околицях Житомиру. У п’ятому-сьомому століттях нової ери територія області була заселена древніми слов’янськими племенами:древлянами, полянами, які займалися землеробством, скотарством, мисливством, а також бджільництвом. У дев’ятому сторіччі з’являються міста, що стають центром ремесел і торгівлі. У одинадцятому-дванадцятому сторіччі сучасна територія Житомирській області входила до складу Київської Русі. У другій половині дванадцятого століття, внаслідок розпаду Київської Русі, область увійшла о Київського князівства. У першій половині тринадцятого сторіччя Житомирщина потрапила під ярмо ординських завойовників. У чотирнадцятому-шістнадцятому століттях більша частина території Житомирщини входила до складу Київського воєводства, утвореного у тисячу чотириста сімдесят першому році. Після одна тисяча п’ятсот шістдесят дев’ятого року народ зазнав гніту від польської шляхти. Шістнадцяте століття позначено масовими повстаннями під керівництвом Северина Наливайка, Семена Палія, Богадана Хмельницького. Після поділу Польщі, територія краю увійшла до складу Російської імперії як Волинська губернії відбувся в єдиному ринку Російської імперії. Житомирська область створена двадцять другого вересня одна тисяча дев’ятсот тридцять сьомого року з західних районів Київської області. На Житомирщині побутувала давня поліська іконописна традиція. Нині зібрання поліських ікон знаходяться у в експозиції музею української ікони в історико-культурному комплексі «Замок Родомисль».

Ільяшенко Лариса Анатоліївна: В роки Другої світової війни лісиста місцевість краю стала району гуртування загонів, зокрема ОУН-УПА, які чинили збройний опір окупантам. Обласний центр Житомир розташований на берегах річки Тетерів і її притоки Кам’янки. Існує легенда про дружинника київських князів Житомира, який заснував на високому березі р. Кам’янки поселення. Воно поклало початок майбутньому місту. Є й інші підтвердження щодо походження його назви, зокрема її пов’язують зі словосполученням «жито міряти» або «жити в мирі». Місто декілька разів стирали з лиця землі, зокрема війська хана Батия у тисячу двісті сороковому році. Широко відомо село Верхівня, що було засноване у тисячу шість сотому році, завдяки тому, що в ньому перебував Оноре де Бальзак (1799-1851). Він тут був двічі, працював над драмою «Мачуха» та повістю «Утаємничена», закінчував багатотомну «Людську комедію». В селі є музей Оноре де Бальзака (1959), розташований у палаці Ганських, де жив письменник у 1847-50 р.р. Родині Ганських належав пейзажний парк – своєрідний палацо-парковий ансамбль в стилі класицизму. На території знаходився костел (1810). На Житомирщині знаходиться місто Новоград-Волинський, який називався Зв’ягелем до тисячу сімсот дев’яносто шостого року. Місто розташоване на березі річки Случ, воно вперше згадується в Іпатьєвському літописі і належало до Галицько-Волинського князівства. На скелястому березі річки є рештки старовинної фортеці, яка зберігає пам’ять про козацькі загони Наливайка і Кривоноса. В місті знаходиться будиночок, де народилася Леся Українка, в ньому експонуються речі, які належали родині Косачів. Щороку вдячні житомиряни проводять літературно-мистецькі свята «Лесині джерела» і «Лесина плеяда».

Отже, мандруємо Україною: поїхали з нами до Житомиру!

Автор: Марія Фетісова.