Пенсіонери Приморського району, які є слухачами напрямку «Українська платформа багатонаціональної Одещини», обговорили замітку «7 грудня – Всесвітній день української хустки, Анна Гаврилюк, 4 грудня, 2020, газета «День», редакторка – Лариса Івшина».

«Промітка, тибеткова, бавниця, опиначка — усе це «імена» хустини. І саме їй присвячено найближчий понеділок (7 грудня) — Всесвітній День української хустки. Щоправда свято дуже молоде, адже зініціювала його група активісток лише минулого року. Проте завдяки діаспорі, свято одразу ж набуло статусу всесвітнього. День хустки відзначили громади декількох країн, зокрема Іспаніі, Канади та США.

Історично хустка прийшла на заміну обрусу (квадратна тканина, якою вкривали голову та не зав’язували) і намітці (прямокутне полотнище із орнаментом по коротких сторонах), хоча дуже часто можна зустріти  їх поєднання. Цікаво що «правильна» українська хустка мала біле тло, а от кольорові варіації мають турецьке коріння.

Способів носити та пов’язувати хустку, певно не меньше ніж її регіональних назв. Дуже хотілося б щоб усі ці техніки не просто зберіглися, а й набули такого ж шанобливого ставлення, як і мистецтво, скажімо, зав’язування пасок на кімоно. Тому приємно бачити, що хустки повертаются та переосмислюються молодими локальними брендами. Гадаю, хустина має усі шанси перейти від статусу «елемент народного костюму» до «маст-хев» сучасного гардеробу».

Скільки років святу «Всесвітній день української хустки»? (започатковане минулого року – 1 рік).

Які нові для себе назви української хустки ви взнали? (промітка, тибеткова, бавниця, опиначка).

Що таке обрус й намітка? Обрус – квадратна тканина, якою вкривали голову та не зав’язували, намітка – прямокутне полотнище із орнаментом по коротких сторонах.

Яке тло в українській хустці? Українська хустка мала біле тло.

Пенсіонери поділились враженнями:

Марія Фетісова: Маю декілька хусток, які пов’язую на шиї в холодну погоду, носити на голові не вмію. З скарбниці історій про хустки згадую одну сумну, одну веселу. Сумною стало розрізання дорогої кашемірової хустки сестрами, щоб «залишилася пам’ять на згадку про їхню сестру». Її мені розповіла менша з них, яка доглядала старшу: була розкішна хустка, а лишилися клаптики. Весела історія про хустку, яку подарувала невістці свекруха зі словами: «Цю хустку пов’язала на весіллі мені моя свекруха, яка стала мамою й започаткувала традицію в нашій сім’ї».

Надія Біляєва: Жіночий клуб «Відзігорні рідзігюльки» проводив минулого року засідання, на якому ми вчилися пов’язувати на голові українську хустку з вушками – це було дуже цікаво й корисно.

Записала Марія Фетісова.