Пенсіонери Приморського району готуються до 150-річчя зі дня народження Лесі Українки. Наступна тема «Леся Українка й ранньомодерна англійська література».

Геніальність Лесі Українки підтверджується в тому, що вона знала сім мов: українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. При чому поетеса казала, що французькою спілкується краще, аніж російською. Поетеса добре зналася на англійській літературі через знайомство й вивчення творів Вільяма Шекспіра, Томаса Мора, Джонатана Свіфта, Джона Мілтона – не поверхово «за діагоналлю», а глибоко з вивченням першоджерел й особистими висновками.

Пенсіонери сумісними зусиллями склали коротенький квіз:

1. Наведіть приклади того як орієнтувалася Леся Українка в англійській літературі.

Леся Українка добре орієнтувалася в англійській літературі — як сучасній, так і раннього періоду. Звісно, добре відомою для Лесі Українки була творчість Вільяма Шекспіра (1564—1616). Вона переклала українською мовою початок «Макбета. У Лесі Українки є вірш «То bе оr not to bе?…» («Бути чи не бути?», 1896), навіяний трагедією «Гамлет». Поетеса зуміла відтворити засобами української просодії Шекспірівський п’ятистопний білий ямб. Більше того — зробила його одним з основних розмірів своєї ліричної поезії.

2. Назвіть ім’я інших англійських авторів ранньомодерної доби, якими цікавилася Леся Українка. Зокрема, у своїй роботі «Утопія в белетристиці» чимало уваги присвятила Томасу Мору (1478—1535). Цей письменник і політичний діяч став відомим передусім завдяки твору «Утопія». Цей твір складається з двох частин. У першій мова ведеться про соціальні негаразди, які існували в Англії кінця ХV — початку ХVІ ст. Автор доходить думки, що основна причина цих негараздів — приватна власність. У другій частині твору малюється ідеальне суспільство, в якому приватна власність є відсутньою. Згодом зазначений твір дав поштовх для творення соціалістичних утопій. Леся Українка високо цінувала Морову «Утопію» — причому її цікавили не лише соціально-політичні аспекти твору, але і його художні вартості. Вона вважала, що «Утопія» стала продовженням «Держави» Платона й твору «Про град Божий» Августина Блаженного.
3. Кого з письменників, крім уявних наслідувачів Томаса Мора — Томмазо Кампанела, Френсіс Бекон, Дені Верас— Леся Українка шанувала й високо цінила? Варто прислухатися до думки Лесі Українки, що справді оригінальним продовжувачем Томаса Мора (як у плані ідейному, так і художньому) був не якийсь теоретик, соціаліст-утопіст, а… сатирик Джонатан Свіфт (1667—1745). «З письменників XVII в. один тільки Свіфт оригінально покористувався формою, наслідуваною з «Утопії», — зазначала письменниця. — Його «Подоріжжя Гуллівера» (для сучасного українського читача цей твір більш відомий під назвою «Мандри Гуллівера») можна б назвати «Перелицьованою Утопією», — там Свіфт ad absurdum довів звички, погляди, громадський устрій та ідеали сучасної йому доби. З властивою йому безпощадністю Свіфт розвинув у своєму творі мотив, покладений в основу першої частини «Утопії», — власне, критику існуючого ладу, — але мотив другої частини «Утопії» — ідеал можливої прийдешності — Свіфт навмисне спотворив: він намалював образ щасливого життя, але не для людей, — для коней. Люди ввижались йому або лукавими і дрібнодушними пігмеями, або велетами тільки тілом, а не духом, або запамороченими теоретиками, що марять без поезії і навіть хист обертають в педантство, або, нарешті, природженими рабами, паріями природи. І він поставив понад ними — коня, їх звиклого раба». Тобто письменниця вказувала, що «Мандри Гуллівера» варто трактувати не як таку собі казку-розвагу (зараз часто в нас цей твір так і сприймається), а як світоглядно-серйозний і глибокий текст.
4. Ким ще з англійців цікавилася Леся Українка? Поетеса вивчала твори ще одної значної постатті англійської літератури ранньомодерної доби — Джона Мілтона (1608—1674), який відомий своєю епічною поемою «Втрачений рай».

Пенсіонери поділилися враженнями:

Олена Д’якова: Геніальність особистості дуже складно оцінити сучасникам, треба щоб пройшов час. Отже, 150-200 років, тоді й приходить розуміння й відчуття як геній випереджував час. Людина хоче бачити перед усім людину, в контексті того часу. Це як філологи кажуть про слово, яке не можна виривати з контексту тексту, так й людину з контексту часу його буття.

Валентина Доценко: Мені хочеться, щоб живе слово Лесі Українки ніколи не кам’яніло. Щоб діти й дорослі читали вірші, співали пісень на слова Лесі Українки.

Марія Фетісова.