Будинок за адресою вулиця Сечових Стрільців, 24, який знаходиться в самому серці міста Івано-Франківська вже унікальний тим, що тут з 1904 року був розташований офіс першого на Буковині громадсько-культурного об’єднання «Руська бесіда», яке згуртувало відомих письменників, драматургів и поетів того часу. Тут часто жив, писав і виступав Іван Франко.

В 1911 році саме тут він презентував свою поему «Моїсей». В пам’ять про історичну подію на будівлі в 1966 році з’явилася меморіальна дошка з надписом: «В цьому будинку в 1889-1914 рр. геніальний український письменник, революціонер-демократ Іван Якович Франко неодноразово читав свої твори». 

В будівлі «Руської  бесіди» часто виступали також український письменник, критик, літературознавець, педагог і міністр освітиУкраїнської Народної Республіки Антін Крушельницький, професор Іван Крип’якевич, композитор Денис Сичинський. С гастролями приїздили артисти зі Східної України, наприклад, народний театр під керівництвом Миколи Садовського, який є першим українським професійним театром.

В цій домівці були поставлені найвідоміші українські п’єси. Наприклад, оперета одного з авторів українського гимну Миколи Лисенка «Чорноморци» и опера Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Тут виступала й актриса Марія Заньковецька – перша українська артистка, яка стала відома за рубежом.

Навесні 1919 року Станіслав (стара назва Івано-Франківська) став столицею Західноукраїнської народної республики, а дім «Руської бесіди» приймав усіх діячів культури і мистецтва, які відвідували місто.

Після Першої світової війни організація переїхала. В будівлі розміщено «Народна торгівля» і «Союзна редакція», де саме надрукували першу українську енциклопедію — «Українська загальна енциклопедія у 3-х томах (Львів — Станиславів — Коломия, 1930-1935)».

Пізніше «Руська бесіда» знову повернулася в будівлю, а в 1935 році в цьому ж приміщенні відкрився філіал «Просвіти» — ще однієї громадської організації більш освітнього напрямку. Сусідство продовжувалося до 1939 року, поки обидві організації не було закрито.

В 2002 році на фасаді будівлі встановлено меморіальну дошку на честь «Руської бесіди». На ній зображено барел’єфний портрет і надпис: «Українська бесіда. Теофіл Окуневський, засновник Руської (Української) Бесіди. 1858-1937».

Пенсіонери поділилися враженнями:

Марія Фетісова: Народилася в Івано-Франківську, по вулиці Франка містечка Здолбунів на Рівненщині проживали рідні бабуся і дідусь. Франкознавство є для мене темою вельми вшанованою. Дивує, що тема нескінчена й досі приносить нові факти. Чомусь більш за все вразило знайомство з правнучкою Івана Франка Любов’ю Мирославівною Галущак у Львові. Багатошаровість теми, яка включила також творчість Ольги Франко, авторки «Практичної кухні», підштовхує: далі буде.

Надія Біляєва: В Одесі є пам’ятник Івану Франко, вулиця Франка, бібліотека в Книжковому провулку.

Людмила Грубник: Ходимо в український театр, дивимося вистави класиків. З творчістю Івана Франка, його біографією можна знайомитися з різних джерел: Інтернету, бібліотеки, театру. Карантин надає можливість дещо переглянути, наприклад, казки Івана Франка, його поезії тощо.

Записала Марія Фетісова.