Пенсіонери Приморського району написали диктант про Григорія Сковороду, відкривши марафон до 300-річчя українського філософа-мандрівника та обговорили цей невеличкий, але досить інформаційний текст (диктант «Сковорода» за В. Стадниченком, 160 слів).

Чутким вухом й допитливим розумом уловили іронію щодо портрету, складеному його нащадками:

«Свого часу філософа вбрали в полотняну сорочку й свитку, голову прикрили солом’яним брилем, а в руку вклали патерицю» (патериця – церковний посох).

Як тут не провести паралель щодо шевченкових «дурної шапки й кожуха» й не побачити гарну тенденцію як в забронзовілих, іконописних й піднесених на  постамент українців, еліти нації, скрізь нашарування часу й державних устроїв побачити живих людей, з одного боку, а з іншого відчути формування системи цінностей ними.

В тексті перелічується низка європейських філософів, з якими Григорій Сковорода спілкувався подумки: Плутарх, Цицерон, Горацій, Еразм Роттердамський. Також, що дуже важливо, прописуються координати часів й державних правлінь щодо життя Сковороди: гетьманства Павла Полуботка й Кирила Розумовського, зруйновано Запорізьку Січ, скасовано Гетьманщину, він передбачив Коліївщину.

В тексті немає цитати Максима Рильського: «Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди з припорошілими саквами, що до цілющої води простує, занедбавши хмари» (сакви – дві з’єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече , на груди й спину). Вона співпадає з думкою автора диктанту про те, що відкриття справжнього Сковороди ще попереду.

Пенсіонери поділилися думками:

Лариса Ілляшенко: Наш осередок полюбляє писати диктанти. Вони допомагають, як то кажуть, набивати руку й відновлювати слух. В нашому диктанті були нові слова: патериця, сакви, сковородинознавець. Вчимося!

Людмила Обченко: В нас своя метода вивчення мови: пишемо диктанти, читаємо в голос вірші, складаємо квізи, розгадуємо кросворди. Ще й полюбляємо писати невеличкі есеї. З головних подій – діалоги, круглі столи, на які запрошуюємо письменників й журналістів. Зрозуміло, що попереду зустріч з Дмитром Шуптою, найвідомішим сковородинознавцем не тільки Одеси, але й України.

Надія Біляєва: Вступне заняття було плідним. Ми розподілили на подальше теми: про пам’ятники Сковороді, про його участь у Токайській комісії з закупівлі вина, про туристичні маршрути Україною, про філософський доробок Сковороди, вчителів й нащадків українського Сократа, сина миру Варсаву – Григорія Савича Сковороду.

Марія Фетісова.