В серії «Знамениті українці» (видавництво «Фоліо») представлені книги про українців, які прославили Україну на весь світ.

Бура Д. М. Віталій Марків / Даря Бура; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. – Харків : Фоліо, 2021. – 153 с.: іл.

2014 рік. Війна з росіянами та підбурюваними ними жителями Донбасу стала страшною реальністю. Саме тоді найкращі та найвідданіші сини України, добровольці з Майдаїгу рушили захищати Україну від ворога. Тоді ніхто не міг подумати, що ця війна затягнеться на роки. Віталій Марків – один із тих добровольців. Він залишив спокійне життя в Італії: повернувся додому, боронити країну. Та з 2017 року став заручником й учасником іншого фронту цієї війни. Довгі три роки український військовослужбовець перебував за гратами в Італії: після років слідства, у 2019 році суд міста Павія засудив нацгвардійця до 24 років позбавлення волі: його звинувачували у причетності до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеялі та його перекладача, росіянина Андрія Міронова у травні 2014 року на сході України. Захист Марківа вважав вирок несправедливим. 29 вересня суд в Мілані розпочав розгляд апеляції у справі Віталія Марківа. Після вивчення додаткових матеріалів, наданих захистом, суд присяжних повністю виправдав Віталія. З листопада Марків залишив в’язницю суворого режиму і повернувся в Україну.

Климончук О. Любомир Гузар / Оксана Климончук; літ. ред. В. Ільченко; передмова В. Є. – Чернівці : 2020. – 136 с.

Блаженніший Любомир Гузар – український релігійний діяч, патріарх – гіредстоятель Української греко-католицької церкви, яку очолював протягом 10 років. За цей час зумів перенести осередок зі Львова до столиці, надавши конфесії загальноукраїнського масштабу. Він став першим главою в історії УІКЦ, який добровільно зрікся своїх повноважень. Його за життя визнали великим, проте немає такого мірила, яким би можна було осягнути вплив Блаженнішого Любомира на порозуміння між християнами, на самоусвідомлення українського суспільства, зрештою, на ті події кінця XX – початку XXI століття.

Коломієць Р. Г. Леонід Биков / Ростислав Коломієць; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. – Харків : Фоліо, 2020. – 123 с.

Ім’я кіноактора і кінорежисера Леоніда Викова (1928-1979) не потребує додаткової реклами. У 60-80-ті роки XX століття в СРСР він був улюбленцем мільйонів, його пізнавали на вулицях і радо вітали. «Привіт, Максиме!..», «Моє шанування, Маестро!», його фільми («Максим Перепелиця», «В бій ідуть самі старики », «Ати-бати, йшли солдати») збирали багатомільйонну глядацьку аудиторію, стаючи рекордсменами річного кінопрокату. Сама лише згадка про Леоніда Викова викликала у людей добру посмішку. Й недарма відомий актор Михайло Ульянов так висловився про нього: «Є люди, в яких живе сонячне світло…».

Коляда I. А. Василь Симоненко / Ігор Коляда; худож.- оформлювач О. А. Гугалова – Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2021. – 121 с.: іл.

Відомі слова Євгена Сверстюка про те, що «Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба визнати як частку історії України». Тієї України, яка вміє вистояти в лихоліттях і знову розправити крила. Одного з найвідданіших її співців теж не оминула лиха доля: жорстокі часи сталінських репресій, страхіття війни, жахливі умови існування. Та водночас юнак завважував дивосвіт рідної природи, всотував багатство народної творчості. Випробування не позбавили його щедрості душі, теплої усмішки. Йому було даровано аж надто коротке життя: він тільки виписувався, тільки починався – і залишив по собі спогад на всі часи поки світ промовлятиме: «Україна». Чому? Досить прочитати біографію Поета.

Коляда I. A. Ігор Сікорський / І. А. Коляда; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2021. – 121 с.: іл.

Ігор Сікорський (1889-1972) – авіаконструктор і відчайдушний пілот власних літаків, «батько світового гвинтокрилобудування», вчений та філософ. Його «Ілля Муромець», найкращий літак Першої світової війни, став прообразом пасажирської та стратегічної бомбардувальної авіації. Уже у двадцять два роки авіаконструктор-киянкн підкорив Європу власними винаходами. Він навчався та працював у Парижі, Києві, Петербурзі, згодом емігрував до США, де займався серійним гвинтокрилобудуванням, створенням перших міжконтинентальних пасажирських авіалайнерів. Машинам фірми Сікорського належала більшість світових рекордів, зокрема абсолютних. Ця книжка містить відомості про походження Ігоря Сікорського, його батьків – родину Сікорських, яку добре знали в Києві, та розкриває феномен авіаконструктора зі світовим ім’ям. До видання також увійшли згадки про релігійно-філософську творчість цього великого трудівника.

Коляда I. А., Борчук С. М., Ільницький I. В. Іван Богун / І. А. Коляда, С. М. Борчук, І. В. Ільницький; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. – Харків : Фоліо, 2021. – 126 с.: іл.

Усі сучасники Богуна відзначали його розум, хитрість, хоробрість і талант полководця. Він відмовився від реєстрового чину і маєтків, які обіцяли йому поляки, і підтримав визвольну війну українського народу проти Польщі (1648 – 1657) з першого дня повстання. Саме в цій війні командир Вінницького полку полковник Богун став легендою за життя. Після смерті Богдана Хмельницького один із лідерів угруповання «старшин-державників», що не бажав ні підданства московського, ні підданства польського, ні підданства турецького чи шведського, а аж до своєї смерті прагнув творення самостійної Козацької держави. Іван Богун – мудрий полководець, відважний козак та легендарна особистість, яка прикрашає своєю могутньою постаттю сторінки історії України.

Коляда I. А. Микола Леонтович / Ігор Коляда; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2021. – 120 с.: іл.

Микола Леонтович (1877 – 1921) – український композитор, хоровий диригент, громадський діяч та педагог. Перу Леонтовича належать широковідомі хорові обробки українських народних пісень «Дударик», «Козака несуть», «…Ой, з-за гори кам’яної» та інших. Музику Леонтовича можна чути під час державних заходів, святкових концертів, чи взагалі десь на вулиці. Вона звертається до душі народу, спілкується з нею, збагачує її. Це не просто духорна музика, це відображення чарівної, мудрої та поетичної душі українського народу. Це розповідь про те, як нікому невідомий народний учитель із Поділля став одним із найяскравіших композиторів XX століття – Подільським Орфеєм – і залишив нащадкам музику криничної води та зелених дібров, високого неба та пшеничної ниви. Музику, якій належить чудодійна влада пробуджувати у людській душі найблагородніші поривання і почуття.

Нагорна О. Георгій Нарбут / Олена Нагорна; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2021. – 121 с. : іл.

Автор перших українських державних знаків, один із засновників та ректор Української Академії мистецтв, Георгій Нарбут належить до когорти найвизначніших українських графіків та художників-ілюстраторів. Він став дизайнером поштових марок У HP, творцем українських шрифтів Нарбута і стилю української графіки. Створював моделі одягу, проектував меблі, конструював іграшки, малював етикетки до різноманітних виробів та був магнітом мистецького Києва початку XX століття: справжнім майстром перформансу, відчайдушним модником та неперевершеним стилістом своїх робіт і свого, хоча й короткого, але такого захопливого та яскравого життя.