Пенсіонери Приморського району, які  відвідують в бібліотеці ім. М.Грушевського напрямок «Українська платформа багатонаціональної Одещини», написали творчу роботу до 225-річчя рідного міста.

Дразніна Валентина Сергіївна: Моє улюблене місце – це «Куточок старої Одеси», який є музеєм під відкритим небом. Туди можна пройти, звернувши з вулиці Гоголя вправо як іти на Тещин міст. Музей було створено в 70-х рр при ініціативі і за підтримкою редакції газети «Вечірня Одеса». Експонати були зібрані з різних місць старої Одеси. Тут є старовинні ліхтарі, альтанка з двору дворян Фальц-Файнів, грифон (раніше він стояв в сквері Старобазарному), скульптура скорботної діви з закритого  Першого Християнського кладовища , є, навіть, колодязь, фонтанчик, кований місток. Під ногами стара бруківка, стоять лавочки, дерева дають тінь, тихо і спокійно. Якщо подивитися навкруги, побачиш море і Тещин міст, видно й Шахський палац і інсталяцію «Любляче серце», і старі будинки з новими вікнами, старі балкончики і блоки кондиціонерів… І минуле, і сучасне в гармонії…

Бабаєва Людмила Сергіївна: Я дуже люблю наше місто. Змалку полюбила оперний театр. Подруга моєї мами була балериною. Вона брала мене з собою на роботу, коли брала участь у спектаклі. Мене завжди вражала площа глядацької зали та її оформлення. У шкільні роки з п’ятого класу ми вчилися на другій зміні. В нас було правило перед початком занять обов’язково відвідувати Приморський бульвар, щоб насолодитися виглядом моря, але оскільки часу до початку занять було обмаль, ми завжди цю прогулянку до бульвару здійснювали бігом, до школи прибігали захекані, але щасливі і на першому уроці сиділи тихо та приходили до тями. До речі, з подругою Тетяною ми дружимо досі (вже 64 роки, а знайомі усі 69 років).

Мій чоловік любив гуляти у парку Шевченка, бо народився він на бульварі Дзержинського (тепер – Лідерсовський бульвар). У нашій родині були свої улюблені місця: у мене – територія морвокзалу, а у чоловіка і дітей – парк Шевченка. Але завжди море для нас було на першому місці.

Біляєва Надія Іванівна: Воронцовський палац є одним з визначних пам’яток Одеси. Він був резиденцією генерал-губернатора Новоросійського краю Воронцова М.С. Палац побудований у 1827 році за проектом архітектора Боффо на місці Турецької фортеці Хаджибей. До 1834 року були додатково побудовані стайні, сад і красивий бельведер. До будівлі палацу був прибудований величезний флігель, який не зберігся до наших днів, так само в палаці була величезна бібліотека, якою ще користувався О.С.Пушкін. Бібліотека була подарована університету, де вона й сьогодні зберігається в «Фонді Воронцова». Якщо подивитися з моря, то можна побачити чудову колонаду, яка сяє над краєм обриву. Після реставрації колонада має оновлений вигляд, але є деякі зміни. Після археологічних розкопок перед колонадою залишилася оркестрова яма, а під колонадою розчистили дві кімнати, де виставлено виставку фото колонади 19, 20, 21 ст. Відкриття колонади відбулося 31 серпня, тоді ж було дано чудовий концерт.

Записала: Марія Фетісова.