12 травня 2017 року в Одеській ОУНБ ім. М. Грушевського відбулась лекція професора Тараса Григоровича Гончарука «Одеське порто-франко 1819-1859 рр.: вигадки та історичні реалії (до 200-річчя маніфесту про проголошення)».

 

Захід відбувся в рамках спільного просвітницького проекту ГО «Одесі-600» та Бібліотеки  до 100-річчя Української революції.

 

Професор Тарас Гончарук

200 років тому, Найвищим указом – Царським маніфестом – від 16 квітня 1817 року в Одесі було встановлено режим порто-франко. Підставою для його проголошення стала відповідна пропозиція генерал-губернатора О.Ф. Ланжерона.

…Й досі режим порто-франко є частиною одеського міфу: прийнято вважати, що саме вільний порт дозволив зробити наше місто одним зі світових торгових центрів. Однак історики переконані, що роль порто-франко перебільшена…

В своїй лекції професор Т.Г. Гончарук проаналізував зміни статусу одеського порто-франко протягом його функціонування у 1819-1859 рр., об’єктивні та суб’єктивні фактори, що впливали на ці зміни.

Лекція Тараса Гончарука про Одеське порто-франко

Одеське порто-франко у своїй історії пережило кілька періодів, пов’язаних із суттєвими змінами юридичних умов його функціонування:

  • у 1819-1823 рр. воно існувало у практично необмеженому вигляді;
  • від 1823 р. права «вільного порту» було обмежено так істотно, що від нього «залишилася лише сама назва»;
  • зміни 1827 р. були викликані намаганням місцевої влади та купців повернути втрачені права одеської торгівлі, однак окрім збільшення території, на жодні суттєві поступки в цьому питання столичний уряд не пішов;
  • обмеження порто-франко, запроваджені у 1849 р., були фактично завершенням існування цього режиму як засобу стимулювання одеської торгівлі (із збереженням пов’язаннях з ним незручностей для місцевого населення).

Таким чином, практично вся історія одеського порто-франко була історію перманентних змін та обмежень, а також історією постійної боротьби між прихильниками та противниками цього режиму. Принаймні кілька разів (у 1821 р., 1823 р, 1827 р., 1831 р. та 1846 р.) одеське порто-франко знаходилося на межі остаточного знищення, або перетворення на «вільну гавань» (в межах порту та карантину).

Під час заходу в бібліотеці

 

Література за темою:

  1. Гончарук, Т. Юридичні умови функціонування Одеського порто-франко 1819–1859 рр. [Електрон. ресурс] // Краєзнавство. – 2015. – № 1-2. – Режим доступу: https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/2015/01-02/%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE-%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_1819%E2%80%931859_%D1%80%D1%80
  2. Третьяк, А. Система порто-франко в Одессе[Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://odessitclub.org/publications/almanac/alm_23/alm_23_6-14.pdf

Фото Олександра Колота.