19 травня – День пам’яті жертв політичних репресій

Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам’яті жертв політичних репресій. Тридцяті роки ХХ століття стали найтрагічнішими  для української культури. Понад двісті поетів, прозаїків, перекладачів, літературних критиків, літературознавців, викладачів, театральних діячів стали жертвами злочинного режиму.

Літературно-мистецьке покоління «Розстріляного Відродження» – це митці, які творили високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру, які прагнули піднести українську культуру до вершин світового розвитку. Серед них Микола Хвильовий і Василь Чумак, Микола Зеров і Василь Еллан-Блакитний, Валер’ян Підмогильний і Євген Плужник, Лесь Курбас і Михайло Бойчук… Кожне ім’я – це життя і трагедія…

На зміну їм прийшло нове покоління української інтелігенції – «Шістдесятники». Основу руху шістдесятників склали письменники Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Євген Гуцало,  Борис Чичибабін, художники Алла Горська і Віктор Зарецький, режисер Лесь Танюк, літературні критики Іван Дзюба, Євген Сверстюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш… Українські митці-шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження української мови та культури…

Книжково-ілюстративна виставка «Нескорена муза» – це яскраві, але драматичні сторінки української культури ХХ століття:

Олена Герасим’юк « Розстріляний календар» –  Це унікальна хроніка політичних репресій в радянській Україні. Страшні події нашої історії ХХ століття — арешти, допити, заслання, розстріли українських політичних діячів, військових, науковців, митців, письменників, громадських активістів — викладені не у звичній хронологічній послідовності, а прив’язані до традиційного календаря. Тут не лише зафіксовані дати подій, але й подані короткі розповіді про долі людей, які зазнали переслідувань та катувань. Така форма викладу наочно показує схему роботи радянської репресивної машини та привертає увагу до сторінок історії, які нам потрібно знати і пам’ятати.

Юрій Лавриненко «Розстріляне Відродження: антологія 1917 – 1933. Поезія – проза – драма- есей» – літературний пам’ятник творцям української культури. 1959 рік виданням книги «Розстріляне Відродження» оповістив свято нового відродження – шістдесятників.

«Дисиденти. Антологія текстів» – в антології, що вийшла за редакції Олексія Сінченка, вперше здійснено спробу представити дисидентський рух 1960– 80-х років у всій його поліфонії, не так на рівні суспільно-політичної проблема­тики, як на рівні конкретних доль. Перед читачем розгортаються історії ідей і людських вчинків, у живому пульсуванні текстів, які самі про себе свідчать. Ці тексти народжувались в ситуації, де свобода асоціювалася з таборами, а не з життям на волі…