«Названий історією Мудрим»: ХХІІІ обласний фестиваль української книги пам’яті Михайла Грушевського

15 листопада 2019 року в Одеській ОУНБ ім. М. Грушевського відбувся ХХІІІ, щорічний, обласний фестиваль української книги пам’яті Михайла Грушевського.

Мета фестивалю – закріплення статусу української мови як державної, популяризація української книги, розкриття бібліотечних фондів, заохочення до читання, привернення уваги, особливо молоді, до визначних історичних дат і подій України.

Цього року заплановані заходи були присвячені 1000-річчю від початку правління київського князя Ярослава Мудрого – «Названий історією Мудрим», бо саме на часи його правління прийшовся період найвищого розквіту Київської Русі: це і зміцнення кордонів держави, і прийняття важливих юридичних законів, і підвищення авторитету на міжнародній арені, і розвиток торгівлі, і створення фінансової системи країни, і піднесення ролі освіти і літописання, і монументальне будівництво у Києві та ін.

Директор бібліотеки Амельченко Ю.С. під час урочистого відкриття фестивалю

Програмою було передбачено проведення паралельних заходів за трьома основними напрямкам:

«Ярослав мудрий – історична постать держави»;
«Міжнародна дипломатія в епоху Ярослава Мудрого»;
«Культурна спадщина епохи Ярослава Мудрого».

Зі словами вітання виступили: заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини, начальник управління культури, національностей та релігій Ярослава Олексіївна Різникова; директори провідних бібліотек міста – генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Олександрівна Бірюкова та директор Одеської обласної бібліотеки для дітей імені В. Катаєва Тетяна Андріївна Палій.

Заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини, начальник управління культури, національностей та релігій Ярослава Олексіївна Різникова

Гості переглянули документальний фільм «Ярослав Мудрий» з циклу «Обличчя української історії» та прослухали історично-літературну композицію «Історія України за часи правління Ярослава Мудрого» чудового тандему – аспірантки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Ксенії Сорокіної та народного артиста України, журналіста, члена Національної спілки журналістів України Богдана Дмитровича Чуфуса. А також занурились у історичний екскурс «Де знаходиться бібліотека Ярослава Мудрого?: правда та міфи історії».

Народний артист України, журналіст, члена Національної спілки журналістів України Чуфус Б.Д.

Книга – історичне надбання людства, одне з найбільших чудес, створеною людиною. З того часу, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє.

Ще у «Повісті минулих літ» згадуються слова Ярослава Мудрого про цінність книги: «Велика ж бо користь від учення книжного». «Саме від людини, її свідомості, духовності залежить майбутнє людства», – наголосив у своїй промові Сергій Вікторович Дмитрієв, письменник, голова Одеської обласної організації Національної спілки письменників України.

Наталя Володимирівна Усатюк, головний методист науково-методичного відділу бібліотеки, розповіла про книги з історії нашої держави, отриманих бібліотеками області у межах програми поповнення книжкових фондів бібліотек Українським інститутом книги – «Історія країни на сторінках книг».

Виданий Ярославом Мудрим збірник законів, названий «Руською Правдою», був першим літописним кодексом судових законів давньої Русі-України, об’єднуючим цивільне й кримінальне право і всі процеси судочинства того історичного часу, що охоплює все ХI століття.

Зоя Петрівна Бондаровська, завідувач юридичного відділу бібліотеки, виступила з оглядовою презентацією книжкової виставки «Руська правда» Ярослава Мудрого як пам’ятка права».

Бібліотеки та музеї мають схожі завдання, пов’язані з вивченням, збереженням, використанням та популяризацією інформаційних матеріалів з метою задоволення інформаційних, наукових і культурних потреб суспільства, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини, збагачення духовного потенціалу народу.

Однією з основних функцій бібліотек і музеїв є створення матеріальних умов і правових засад, за яких забезпечується зберігання документних фондів та музейних колекцій; здійснюється комплекс організаційних, науково обґрунтованих заходів щодо захисту матеріальних цінностей від розкрадання та руйнувань, збереження автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд; консервація і реставрація документного та музейного фондів України.

Олена Валентинівна Петрова, менеджер проекту «Музей української книги», який планується найближчим часом реалізувати в приміщенні бібліотеки за рахунок коштів Європейського Союзу, розповіла про виставки і презентації, які очікують відвідувачів бібліотеки в майбутньому.

Петрова О.В. розповідає про проект «Музей української книги»

Пріоритетом для великого князя Ярослава Мудрого були культура й освіта. Саме за внесок у їх розвиток його назвали Мудрим. Він створив осередок книжників і запровадив навчання дітей зі знаті. Літописи Київської Русі є одним з найпримітніших історико-культурних явищ середньовіччя. На відміну від хронік більшості країн Європи, написаних латиною, вони викладені рідною мовою, якщо й не цілком ідентичною розмовній народній, то дуже близькою до неї. Саме цим і зумовлена надзвичайна популярність літописного жанру на Русі. Літописи були надбанням не лише давньоруської книжної еліти, а й широкого загалу грамотного населення. Вони читалися й переписувалися впродовж кількох століть, завдяки чому дійшли до нашого часу.

Мова розвивається разом з історією народу. Тому нова редакція «Українського правопису» – це і виклик новим, сучасним змінам у суспільстві, і історичне повернення до так званого «харківського правопису». Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні Національної академії наук України опублікував основні зміни в новій редакції «Українського правопису», який почав діяти з 3 червня 2019 року, передбачено низку суттєвих змін, які можна поділити на дві великі групи: власне зміни у написанні слів і варіантні доповнення до чинної норми.

Із зацікавленістю запрошені – учні ЗОШ № 58 і Одеського технічного коледжу Одеської національної академії харчових технологій – прослухали презентацію і подивились практичну інфографіку нововведень 2019 року «Нова редакція українського правопису: історичні передумови і особливості розвитку мови народу» завідувача кафедри української мови, кандидата філологічних наук, доцента Одеського національного економічного університету Світлани Михайлівни Кіршо.

Кіршо С.М. розповідає про зміни у новій редакції “Українського правопису”

Любов Іванівна Федченко – філолог, журналіст, театрознавець, котра має багаторічний досвід роботи зі словом, активно займається практикою українського мовлення – анонсувала старт мовного курсу-практикуму «Гарна українська мова — шлях до успіху», який адресований усім, хто в повсякденному житті користується російською мовою й відчуває труднощі при переході з російської на українську.

Метою курсу є отримання навичок практичного володіння українським словом.

У програмі: засвоєння норм літературної української мови; техніка мовлення українською; оволодіння лексичними, граматичними, стилістичними та іншими нормами сучасної літературної української мови; мистецтво перекладу; повсякденне спілкування та ін.

Курс розрахований на 20 годин. Заняття відбуватимуться щовівторка і щоп’ятниці, починаючи з 19 листопада п.р., о 14.00 в приміщенні відділу мистецтв бібліотеки (провулок Маланова, 1).

Федченко Л.І. поруч з майбутніми слухачами

Студенти Одеського державного університету внутрішніх справ та Одеського професійного ліцею будівництва та архітектури здійснили віртуальну мандрівку «Подорож у часі до епохи Ярослава Мудрого» разом з учнями одинадцятого класу ЗОШ № 58 Вікторією Єпіфановою та Олександром Пичевим та познайомились з історичною книгою письменника – гуру історичного роману, журналіста, члена Спілки письменників України, члена Національної спілки журналістів України Богдана Івановича Сушинського «Славетні жінки стародавньої України».

Сушинський Б.І. зі студентами Одеського професійного ліцею будівництва

Не секрет, що важливе місце в зовнішній політиці Ярослава займала «шлюбна дипломатія». Зокрема, він віддав за польського короля Казимира третю з доньок Володимира, свою сестру Марію-Доброгневу, а свого сина Ізяслава одружив із сестрою Казимира. Цей союз закріпив за київським князем «Червенські міста».

Володимир, старший син Ярослава, був одружений із Гідою, донькою англійського короля Гарольда, переможеного Вільгельмом Завойовником. Русько-візантійську угоду 1046 р., яка врегульовувала відносини двох держав після війни 1043 р., було незабаром скріплено шлюбом сина Ярослава Всеволода з Марію дочкою візантійського імператора Константина IX Мономаха. Шлюб його сина Святослава з онукою німецького імператора Генріха II сприяв зміцненню відносин Київської Русі з Німеччиною.

За європейських правителів вийшли заміж також три доньки князя: Анна — за французького короля Генріха I, Анастасія — за угорського короля Андрія I, Єлизавета — за норвезького короля Гаральда ІІІ.

Доповненням став огляд розділу «Доньки Ярослава Мудрого на престолах Європи: зв’язок України зі світом» книжково-ілюстративної виставки «Ярослав Мудрий – велична постать в історії України» та перегляд документального фільму з циклу «Зроблено в Україні» – «Анна Ярославна – королева Франції».

Мабуть, немає більш таємничого та самобутнього музичного інструмента, аніж українська бандура. Точної дати походження самої бандури та її назви не встановлено. Вперше бачимо такий інструмент на стінописі Софійського собору в Києві, а його фрески й мозаїки походять ще з половини XI століття. Перші ж письмові згадки про бандуру в руках українців простежуються в XIV-XV століттях.

Аліна Ковтун та Софія Кулік, студентки 5 курсу Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової, стали прикрасою фестивалю й подарували час насолоди – «Українська культура – неоціненний скарб історії народу».