Пенсіонери Приморського району в бібліотеці ім. М.С. Грушевського взяли участь у традиційних Шевченківських читаннях і квізі.

Традиційні Шевченківські читання в бібліотеці ім. М.С. Грушевського для пенсіонерів, які є підопічними Приморського територіального центру та слухачами соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку» та відвідують «Українську платформу багатонаціональної Одещини», провела куратор напрямку, бібліотекар відділу соціокультурної діяльності Тетяна Мозгова.

Для пенсіонерів було підготовлено чималу книжкову виставку про творчість та життєвий шлях великого українського поета й митця Тараса Григоровича Шевченка. Усі присутні мали можливість погортати книжки, подивитися ілюстрації, поспілкуватися. Кожен учасник заходу прочитав вірш Тараса Шевченка, коментуючи події згідно з біографією поета. Зрозуміло, що пролунали «Реве та стогне Дніпр широкий…», «Думи мої, думи мої», «Доля», «Заповіт», «Не женися на багатій» та інші. Завершився даний флешмоб спільним читанням «Заповіту» великого Кобзаря.

Новим моментом шевченківських читань стала участь пенсіонерів у квізі – своєрідній грі, який розширив рамки знань про Т.Г. Шевченка:

  • Чий саме портрет намалював Карл Брюллов, щоб викупити Шевченка з кріпацтва?
  • Скільки творів містило перше видання збірки «Кобзар»?
  • Яке сучасне місто Казахстану називалося на честь Шевченка до 1991 року?
  • Як називаються невеликі саморобні зшитки, куди Тарас Шевченко у 1847-50 рр. записував свої поезії?   
  • Затоку якого моря назвали на честь Шевченка?
  • Портрет Шевченка, який було зроблено на будівлі в районі вулиці Грушевського під час Революції  Гідності, супроводжувала цитата Шевченка «Вогонь запеклих не пече». З якого вона твору Шевченка?
  • Як називалася серія присвячених Україні малюнків Шевченка, виконаних у техніці офорта?
  • Із яким відомим твором Шевченка пов’язана однойменна картина, яка носить жіноче ім’я, що дуже розповсюджено не тільки в Україні, але й в Європі?
  • З якого виду мистецтва Шевченко отримав звання академіка Петербурзької академії мистецтв?   
  • Як звали жінку, що надавала Тарасу Шевченку підтримку завдяки листуванню в період його заслання?
  • Яка назва  проекту одеського колекціонера, відомого поза межами України, що міг би значно поширити можливості розповсюдження україністики  в Одесі?

Доклад-репліка Ірини Бойко від краєзнавчої групи «Моя Одеса» був присвячений княжні Варварі Рєпніній, письменниці, правнучці гетьмана Розумовського, доньці князя, племінниці декабриста Сергія Волконського. Збереглося листування із вісьми листів Тараса Шевченка й шістнадцяти листів Варвари Рєпніної. Саме Рєпніна зверталася до міністра Орлова щодо полегшення долі Шевченка. Вона надсилала  йому книжки, фарби, пензлі. Ще Тараса Шевченка підтримував Андрій Іванович Лізогуб, поміщик з Чернігівщини, який тимчасово мешкав на той час в Одесі. Олексій Іванович Бутаков, флотський офіцер, з яким Тарас Шевченко разом досліджував й описував Аральське море, мав родичів у м. Миколаєві й бував також в Одесі. Хоча Тарас  Шевченко в Одесі ніколи не був, але в період заслання в Орську фортецю, всі його сподівання були пов’язані з нашим містом, оскільки тут зосереджувалися його щирі друзі.

З великою вдячністю згадали пенсіонери також ім’я сучасного колекціонера україністики одесита Тараса Максим’юка, з яким неодноразово зустрічалися і який добре відомий поза межами України. Максим’юк неодноразово висловлювався щодо готовності передати скарби своєї колекції за умови створення культурного центру україністики з можливою назвою «Тарасів Дім».

 

 

Автор: Марія Фетісова