Згідно Указу Президента України від 17 листопада 2000 року № 1245/2000 «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні» щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам’ять синів і дочок України, життя яких обірвала Друга світова війна.

Згадуємо про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані війною. Згадуємо про тих, хто відстоював перемогу. Історію найтрагічнішої в історії людства війни відображено у наукових працях, архівних і музейних документах, фотографіях, плакатах воєнного і повоєнного часів, у спогадах учасників, а також відтворено у художніх, літературних творах та кінострічках. На честь героїв споруджено пам’ятники та обеліски.

Книжково-документальна виставка «Вогняні сторінки історії нашої Вітчизни» висвітлює чимало цікавих матеріалів, книг, публіцистичних роздумів. Зокрема, такі видання як: «Україна в другій світовій війні: погляд з ХХІ ст.», «Друга світова і доля народів України», «Україна і український народ у Другій світовій війні», книга-меморіал «Вінок безсмертя», «Щоб не забули: пам’ять про тоталітаризм в Європі», монографія голландського історика Карела Беркгофа «Жнива розпачу», науковий часопис «Голокост і сучасність», «Від Рейхстагу до Іводзіми: Україна та українці у Другий світовий»…

Не можна без болю у душі читати книги Олександра Довженка «Україна в огні» та Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр»…

Військово-історичний нарис одеського письменника Григорія Карева «Одеса – місто герой» відтворює картину 73-денної героїчної оборони міста, а історико-документальна книга Василя Єгорова та Миколи Зотова «907 днів в тилу ворога» оповідає про життя міста в роки окупації. Не можна обійти увагою книгу пам’яті «Герої Одещини».

Ніколи знову!